сяяння
ся́яння
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сяяння — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. сяяти. 2》 рідко. Те саме, що сяйво. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сяяння — СЯ́ЯННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. ся́яти. * Образно. Колишній вихрястий Юрко повідав мені, що вони з Володькою всю свою юнацьку пору прожили в сяянні світлого образу Мате Залка (Ю. Словник української мови у 20 томах
- сяяння — БЛИСК (яскраве світло, що випромінюється або відбивається чим-небудь), БЛИ́СКІТ рідше, СЯ́ЯННЯ підсил., СІЯ́ННЯ підсил. поет.; ВИ́БЛИСК, ПО́БЛИСК, ЗБЛИСК, ПО́ЛИСК, ВИ́ЛИСК, РО́ЗБЛИСК рідше (непостійний, мінливий або неяскравий блиск)... Словник синонімів української мови
- сяяння — СЯ́ЯННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. ся́яти. *Образно. Колишній вихрястий Юрко повідав мені, що вони з Володькою всю свою юнацьку пору прожили в сяянні світлого образу Мате Залка (Смолич, VI, 1959, 39). 2. рідко. Те саме, що ся́йво. Словник української мови в 11 томах
- сяяння — Сяяння, -ня с. = сяння. Ком. Р. І. 50. Словник української мови Грінченка