1. Орфографічний словник української мови

сільце

сільце́ 1

іменник середнього роду

село

* Але: два, три, чотири сільця́

сільце́ 2

іменник середнього роду

петля

* Але: два, три, чотири сільця́

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сільце — СІЛЬЦЕ́¹, я́, с. Зменш.-пестл. до село́ 1. В сяйві-золоті сміються Фіалковії узгір'я, А на пригорі сільце, Мов гніздечко чепурнеє (Леся Українка); Борислав був колись невеличким сільцем (С. Словник української мови у 20 томах
  2. сільце — I -я, с. Зменш.-пестл. до село 1). II див. сильце. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сільце — I. ПА́СТКА (на звірів, птахів, рідше риб); ЗАПАДНЯ́ (на звірів, птахів); ТЕНЕ́ТА мн., ЛАБЕ́ТИ мн. (сітка на звірів, птахів); СИЛЬЦЕ́ (СІЛЬЦЕ́), СІ́ЛО (у вигляді петлі, перев. Словник синонімів української мови
  4. сільце — Сільце́ і се́льце, -ця (змен. від село́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сільце — СІЛЬЦЕ́¹, я́, с. Зменш.-пестл. до село́ 1. В сяйві-золоті сміються Фіалковії узгір’я, А на пригорі сільце, Мов гніздечко чепурнеє (Л. Укр., IV, 1954, 161); Борислав був колись невеличким сільцем (Ков., Світ.., 1960, 21). СІЛЬЦЕ́² див. сильце́. Словник української мови в 11 томах
  6. сільце — Сільце́, -ця́ с. Силокъ. Як би хто инший на тій ниві сільце поставив. Шевч. см. сіло. Словник української мови Грінченка