сіркач

сірка́ч

іменник чоловічого роду

сірник

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіркач — СІРКА́Ч, а́, ч., діал. Сірник. Баба заходилась топити піч .. Поставила чавун з крумплями [картоплею], підклала хмизу, взяла в руки сіркач... (С. Скляренко). Словник української мови у 20 томах
  2. сіркач — -а, ч., зах. Сірник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сіркач — СІРНИ́К, ЗАПА́ЛКА заст., СІРКА́Ч діал. Парубок чиркнув сірника, прикурив цигарку (А. Головко); А далі баба заходилась топити піч.. підклала хмизу, взяла в руки сіркач (С. Скляренко). Словник синонімів української мови
  4. сіркач — СІРКА́Ч, а́, ч., діал. Сірник. Баба заходилась топити піч.. Поставила чавун з крумплями [картоплею], підклала хмизу, взяла в руки сіркач… (Скл., Карпати, II, 1954, 125). Словник української мови в 11 томах
  5. сіркач — Сіркач, -ча м. = сірник. Вх. Зн. 63. Словник української мови Грінченка