1. Орфографічний словник української мови

сірничок

сірничо́к

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сірничок — СІРНИЧО́К, чка́, ч. Зменш. до сірни́к. Черкнув [Попенко] сірничком – і світ осіяв хату (Панас Мирний); [Гнат:] Зрана з дому вибирався та й забув з собою сірничків узяти, прийшлося цілий день коло сіна робити, не куривши (І. Словник української мови у 20 томах
  2. сірничок — -чка, ч. Пестл. до сірник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сірничок — СІРНИЧО́К, чка́, ч. Пестл. до сірни́к. Черкнув [Попенко] сірничком — і світ осіяв хату (Мирний, І, 1954, 337); [Гнат:] Зрана з дому вибирався та й забув з собою сірничків узяти, прийшлося цілий день коло сіна робити, не куривши (Фр. Словник української мови в 11 томах
  4. сірничок — Сірник, -ка м. Спичка зажигательная. ум. сірничок. Засвітив самопальпий сірничок. Рудч. Ск. II. 180. Словник української мови Грінченка