1. Орфографічний словник української мови

сірість

сі́рість

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сірість — [с’ір'іс'т'] -рос'т'і, ор. -р'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  2. сірість — -рості, ж. Абстр. ім. до сірий 1-4). || Сіра барва чого-небудь. || Властивість за знач. сірий 3), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сірість — (переносно) нікчемність, нікудишність, малість, малеч, дрібота, дрібнота, дріб'язковість Словник чужослів Павло Штепа
  4. сірість — СІ́РІСТЬ, рості, ж. Абстр. ім. до сі́рий 1–4. Ледве помітний світанок став ширяти над лісом. Це був час страшної безбарвності, час моторошної сірості, коли законюється день після нічної тиші (Ю. Яновський); // Сіра барва чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  5. сірість — НЕВІ́ГЛАСТВО (недостатність або відсутність знань, необізнаність у якій-небудь галузі), НЕ́УЦТВО, НЕОСВІ́ЧЕНІСТЬ, НЕРОЗВИ́НЕНІСТЬ, СІ́РІСТЬ, ПІ́ТЬМА́ підсил., ТЕ́МРЯВА підсил., ТЕМНОТА́ розм. підсил., ТЬМА підсил. Словник синонімів української мови
  6. сірість — СІ́РІСТЬ, рості, ж. Абстр. ім. до сі́рий 1 — 4. Ледве помітний світанок став ширяти над лісом. Це був час страшної безбарвності, час моторошної сірості, коли законюється день після нічної тиші (Ю. Янов., II, 1958, 218); // Сіра барва чого-небудь. Словник української мови в 11 томах