танечник

тане́чник

іменник чоловічого роду, істота

арх.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. танечник — ТАНЕ́ЧНИК, а, ч., заст. Той, хто танцює. В товаристві [пан Цапцяланський] дуже милий, особливо при дамах, добрий танечник (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  2. танечник — -а, ч., заст. Танцюрист. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. танечник — ТАНЦЮРИ́СТ, ТАНЦІВНИ́К, ТАНЦЮВА́ЛЬНИК розм., ТАНЕ́ЧНИК заст., ТАНЦЮ́Р заст., ТАНЦЮ́РА заст., ГАРЦІВНИ́К діал. Іринка багато танцювала. Не встигала обернутися з одним танцюристом, а тут уже — другий (М. Словник синонімів української мови
  4. танечник — ТАНЕ́ЧНИК, а, ч., заст. Танцюрист. В товаристві [пан Цапцяланський] дуже милий, особливо при дамах, добрий танечник (Фр., III, 1950, 244). Словник української мови в 11 томах