1. Орфографічний словник української мови

тарахкало

тара́хкало

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тарахкало — див. балакучий; брязкальце Словник синонімів Вусика
  2. тарахкало — ТАРА́ХКАЛО, а, с., розм. Те саме, що бря́зкало. Словник української мови у 20 томах
  3. тарахкало — -а, с., розм. Те саме, що брязкало. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тарахкало — ГУ́РКАЛО розм. (дитяча іграшка або предмет, що гуркоче), ТОРОХТІ́ЛКА розм., ТАРА́ХКАЛО розм. Було гуркало робить нам (дід) та ґринджолята (Д. Мордовець); Марко показував свого нового вітряка з торохтілкою: вітер дме, млинок крутиться і торохтить... (О. Копиленко). — Пор. 1. бря́зкальце. Словник синонімів української мови
  5. тарахкало — ТАРА́ХКАЛО, а, с., розм. Те саме, що бря́зкало. Словник української мови в 11 томах