1. Орфографічний словник української мови

татарчатко

татарча́тко

іменник середнього роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. татарчатко — ТАТАРЧА́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до татарча́. Теща дитя колисала І дитині приспівала “Люлю, люлю, татарчатко, По доненьці унучатко” (з думи); – Не проклинай мене, мамо. Нащо змалку так казала – татарчатком називала? Нащо, мамо! (Р. Іваничук). Словник української мови у 20 томах
  2. татарчатко — -а, с. Зменш.-пестл. до татарча. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. татарчатко — ТАТАРЧА́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до татарча́. Словник української мови в 11 томах
  4. татарчатко — Татарча, -чати с. Татаренокъ. ум. татарчатко. І дитині приспівала: «люлі-люлі, татарчатко!» АД. І. 290. Словник української мови Грінченка