1. Орфографічний словник української мови

тлін

тлін

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тлін — ТЛІН, у, ч., книжн. Те саме, що тлінь. Ця густа сірувата намітка пилу зневажає дорогі речі й знецінює їх. Степан Никифорович не може бачити на нових речах печальні сліди тліну й занедбання (Б. Словник української мови у 20 томах
  2. тлін — -у, ч., книжн. Те саме, що тлінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тлін — ТЛІ́ННЯ (руйнування, розпадання від часу, від довгого вжитку, псування), ТЛІНЬ (ТЛІН) книжн., ТЛЯ книжн. У парковому повітрі — дух тління: розкладається минулорічне листя (Є. Словник синонімів української мови
  4. тлін — ТЛІН, у, ч., книжн. Те саме, що тлінь. Зійшли галанівські слова, Живе в них серце б’ється, І дух живий, і міць жива, Що тліну не дається (Брат., Пора.., 1960, 14); Він [поет] зробить їй [Вітчизні] з пісень намисто, І слів його не рушить тлін (Павл. Словник української мови в 11 томах