1. Орфографічний словник української мови

топчій

топчі́й

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. топчій — ТОПЧІ́Й, я́, ч. 1. розм. Той, хто топче, утоптує що-небудь. Топчіями ставили тільки важких, шестипудових дядьків (О. Гончар). 2. заст. Те саме, що тупча́к. Словник української мови у 20 томах
  2. топчій — -я, ч. 1》 розм. Той, хто топче, утоптує що-небудь. 2》 заст. Те саме, що тупчак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. топчій — МЛИН (споруда, в якій розмелюють зерно на борошно); ВІТРЯ́К (вітряний); ТУПЧА́К (ТОПЧА́К) заст., ТОПЧІ́Й заст. (з кінним приводом). В кінці греблі стоїть млин з чорними колесами (І. Словник синонімів української мови
  4. топчій — ТОПЧІ́Й, я́, ч. 1. розм. Той, хто топче, утоптує що-небудь. Топчіями ставили тільки важких, шестипудових дядьків (Гончар, Таврія, 1952, 155). 2. заст. Те саме, що тупча́к. Словник української мови в 11 томах
  5. топчій — Топчій, -чія м. = топчак. Борз. у. Словник української мови Грінченка