1. Орфографічний словник української мови

тропити

тропи́ти

дієслово недоконаного виду

протоптувати стежку; висліджувати звіра

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тропити — див. шукати Словник синонімів Вусика
  2. тропити — ТРОПИ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. тро́плять; недок., кого – що, рідко. 1. заст. Протоптувати дорогу, стежку. 2. Висліджувати звіра, нападаючи на слід. В погожий день, коли було дозвілля, По пущах звірину з рушницею тропив (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича). Словник української мови у 20 томах
  3. тропити — -плю, пиш; мн. троплять; недок., перех., рідко. 1》 заст. Протоптувати дорогу, стежку. 2》 Висліджувати звіра, нападаючи на слід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тропити — СТЕ́ЖИТИ (здійснювати нагляд за ким-, чим-небудь, виявляючи, з'ясовуючи щось, викриваючи когось з метою упіймати і т. ін.), ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, СЛІДКУВА́ТИ, НАГЛЯДА́ТИ, НАЗИРА́ТИ, ПОЗИРА́ТИ, ПІДГЛЯДА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, ПОЛЮВА́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. тропити — ТРОПИ́ТИ, плю́, пиш́; мн. тро́плять; недок., перех., рідко. 1. заст. Протоптувати дорогу, стежку. 2. Висліджувати звіра, нападаючи на слід. В погожий день, коли було дозвілля, По пущах звірину з рушницею тропив (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 208). Словник української мови в 11 томах
  6. тропити — Тропити, -плю́, -пиш гл. Утаптывать, проводить, дорогу. Шейк. Словник української мови Грінченка