1. Орфографічний словник української мови

труєний

тру́єний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. труєний — ТРУ́ЄНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до труї́ти. 2. у знач. прикм. Який зазнав труїння. Всі були збентежені, мов труєні мухи, сновигали з кінця в кінець камери (Ю. Збанацький); // З отрутою, отруєний. Словник української мови у 20 томах
  2. труєний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до труїти. 2》 у знач. прикм. Який зазнав труїння. || З отрутою, отруєний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. труєний — ТРУ́ЄНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до труї́ти. 2. у знач. прикм. Який зазнав труїння. Всі були збентежені, мов труєні мухи, сновигали з кінця в кінець камери (Збан., Єдина, 1959, 274); // З отрутою, отруєний. Словник української мови в 11 томах