трійкар трійка́р іменник чоловічого роду, істота візник арх. Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me трійка трійко Значення в інших словниках трійкар — ТРІЙКА́Р, я, ч., заст. Візник на трійці (у 3 знач.). Словник української мови у 20 томах трійкар — -я, ч., заст. Візник на трійці (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови трійкар — ТРІЙКА́Р, я, ч., заст. Візник на трійці (у 3 знач.). Словник української мови в 11 томах
Значення в інших словниках трійкар — ТРІЙКА́Р, я, ч., заст. Візник на трійці (у 3 знач.). Словник української мови у 20 томах трійкар — -я, ч., заст. Візник на трійці (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови трійкар — ТРІЙКА́Р, я, ч., заст. Візник на трійці (у 3 знач.). Словник української мови в 11 томах