1. Орфографічний словник української мови

тріпотіння

тріпоті́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріпотіння — ТРІПОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. тріпоті́ти та звуки, утворювані цією дією. На них [прапори] налітає вітер, міцно хапає за кінці, й тоді над колонами виразно чути сумне тріпотіння прапорів (Г. Епік); Маленька пташка уперто літала над головою в Дорі. Словник української мови у 20 томах
  2. тріпотіння — -я, с. Дія за знач. тріпотіти та звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тріпотіння — Тре[і]поті́ння, -ння, -нню трі[е]поті́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. тріпотіння — ТРІПОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. тріпоті́ти та звуки, утворювані цією дією. На них [прапори] налітає вітер, міцно хапає за кінці, й тоді над колонами виразно чути сумне тріпотіння прапорів (Епік, Тв. Словник української мови в 11 томах