1. Орфографічний словник української мови

тулук

тулу́к

іменник чоловічого роду

мішок з козячої шкіри

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тулук — ТУЛУ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що тулу́н. Словник української мови у 20 томах
  2. тулук — -а, ч. 1》 рідко. Те саме, що тулун. 2》 Те саме, що тутак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тулук — ТУЛУ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що тулу́н. Словник української мови в 11 томах
  4. тулук — Тулук, -ка м. 1) Медвѣжонокъ, волченокъ. Вовчиха начинить тулуки. Медведиха ужеребила тулуки. Шух. I. 212. 2) = тулун. О. 1862. V. Кух. 39. Словник української мови Грінченка