туркіс
ту́ркіс 1
іменник чоловічого роду, істота
голуб
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- туркіс — I. ТУ́РКІТ (ТУ́РКУТ) (голуб), ТУ́РМАН. На тополю присів туркут і твердив собі: "Тур-тур" (С. Чорнобривець); На даху попівського голубника на весняному сонці породисті турмани й дутиші (О. Донченко). Словник синонімів української мови