1. Орфографічний словник української мови

тушканчик

тушка́нчик

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тушканчик — ТУШКА́НЧИК, а, ч. Ссавець родини тушканчикових з довгими задніми ногами і хвостом; живе в степах, пустелях і напівпустелях. Чудернацькі тваринки тушканчики!... Словник української мови у 20 томах
  2. тушканчик — -а, ч. Ссавець роду гризунів, з дуже довгими задніми ногами і хвостом; живе в степах і пустелях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тушканчик — ТУШКА́НЧИК, ЗЕМЛЯНИ́Й ЗА́ЄЦЬ. — Саню, — торкнула Марія сина, — ти знаєш, що воно? Земляний заєць — тушканчик (О. Донченко). Словник синонімів української мови
  4. тушканчик — ТУШКА́НЧИК, а, ч. Ссавець роду гризунів, з дуже довгими задніми ногами і хвостом; живе в степах і пустелях. Чудернацькі тваринки тушканчики!... Словник української мови в 11 томах