тютюнниця

Значення в інших словниках

1. тютюнниця — [т'ут'ун:иец'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
2. тютюнниця — ТЮТЮ́ННИЦЯ, і, ж. 1. Жін. до тютю́нник. Він прагнув дочку “вивести в люди”. Панею бачити, не гіркою тютюнницею у дворі (П. Козланюк). 2. Коробочка плоскої форми для носіння тютюну з собою; табакерка. Стукнув два рази на чистий ніготь заткнутою тютюнницею і повернув її гетьману (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
3. тютюнниця — -і, ж. 1》 Жін. до тютюнник. 2》 Коробочка плоскої форми для носіння тютюну з собою; табакерка. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тютюнниця — ТЮТЮ́ННИЦЯ, ТАБАКЕ́РКА, ТАБАКЕРЧИ́НА зневажл., ТАБАТИ́РКА діал., КАБАТИ́РКА діал., ТАВЛИ́НКА заст. Тютюнницю турецьку золоту з ланцюжком під поясом зняв (Лобода) і.. смачно, по два рази в кожну ніздрю, затягся тютюном (І. Словник синонімів української мови
5. тютюнниця — Тютю́нниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. тютюнниця — ТЮТЮ́ННИЦЯ, і, ж. 1. Жін. до тютю́нник. Він прагнув дочку «вивести в люди». Панею бачити, не гіркою тютюнницею у дворі (Козл., Сонце.., 1957, 78). 2. Коробочка плоскої форми для носіння тютюну з собою; табакерка. Словник української мови в 11 томах
7. тютюнниця — Тютюнниця, -ці ж. Женщина, занимающаяся табаководствомъ, торгующая табакомъ. Нѣжин. у. Работница на табачныхъ плантаціяхъ. Вх. Зн. 72. Словник української мови Грінченка