1. Орфографічний словник української мови

тямкий

тямки́й

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тямкий — Кмітливий, беручкий, головатий, бистрий на розум, св. мізкуватий; (дуже) ір. велемудрий; п! КВАЛІФІКОВАНИЙ; тямучий, тямковитий. Словник синонімів Караванського
  2. тямкий — див. розумний Словник синонімів Вусика
  3. тямкий — ТЯМКИ́Й, а́, е́. 1. Здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти що-небудь; кмітливий, тямущий. Проворний, жвавий, меткий, тямкий, дотепний до всього.. Словник української мови у 20 томах
  4. тямкий — -а, -е. 1》 Здатний добре і швидко міркувати, осмислювати, розуміти що-небудь; кмітливий, тямущий. 2》 рідко. З доброю пам'яттю, пам'ятливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тямкий — КМІТЛИ́ВИЙ (здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти щось), ТЯМУ́ЩИЙ (ТЯМУ́ЧИЙ), ТЯМКИ́Й, ТЯМОВИ́ТИЙ, ТЯМКОВИ́ТИЙ розм., ХИ́ТРИЙ, МЕТИКО́ВАНИЙ розм., МЕТИКУВА́ТИЙ розм., ПОКМІ́ТЛИВИЙ діал.; ШТУДЕ́РНИЙ діал.; МЕТКИ́Й, ПРОМІТНИ́Й розм. Словник синонімів української мови
  6. тямкий — Тямки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тямкий — ТЯМКИ́Й, а́, е́. 1. Здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти що-небудь; кмітливий, тямущий. Проворний, жвавий, меткий, тямкий, дотепний до всього.., [Іван] був з тих, що йому пальця в рот не клади (Григ., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. тямкий — Тямкий, -а, -е 1) Сообразительный, смѣтливый. 2) Памятливый. Словник української мови Грінченка