1. Орфографічний словник української мови

тіньовик

тіньови́к

іменник чоловічого роду, істота

підприємець, що здійснює фінансову, економічну діяльність нелегально, ухиляючись від податків

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тіньовик — ТІНЬОВИ́К, а, ч., розм. Підприємець, що здійснює фінансову, економічну діяльність нелегально, ухиляючись від податків. Через комп'ютери, що працювали цілодобово, “тіньовики” відстежували рух грошей на банківських рахунках (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  2. тіньовик — -а, ч., розм. Підприємець, що здійснює економічну, фінансову діяльність нелегально, ухиляючись від податків. Великий тлумачний словник сучасної мови