убагнути

убагну́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убагнути — див. розуміти Словник синонімів Вусика
  2. убагнути — УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., що, без дод. і з спол. що, як, чи і т. ін., розм. Те саме, що збагну́ти. Не знав же, на яку ступити Еней, і тяжко горював, Чи тут остатись, чи поплити?... Словник української мови у 20 томах
  3. убагнути — (вбагнути), -ну, -неш, док., перех., без додатка і з спол. що, як, чи і т. ін., розм. Те саме, що збагнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. убагнути — ЗРОЗУМІ́ТИ що і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ) розм., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) розм., УТЯ́МИТИ (ВТЯ́МИТИ) розм., ЗМЕТИКУВА́ТИ розм., УТОРО́ПАТИ (ВТОРО́ПАТИ) розм., РОЗТОРО́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. убагнути — УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех., без додатка і з спол. що, як, чи і т. ін., розм. Те саме, що збагну́ти. Не знав же на яку ступити Еней, і тяжко горював, Чи тут остатись, чи поплити?... Словник української мови в 11 томах
  6. убагнути — Убагнути, -ну, -неш гл. Понять. І миттю кинувсь до громади просить собі у ней поради чого собою не вбагне. Котл. Ен. II. 34. Словник української мови Грінченка