увертати

уверта́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увертати — УВЕРТА́ТИ див. вверта́ти. Словник української мови у 20 томах
  2. увертати — ВКРУ́ЧУВАТИ (УКРУ́ЧУВАТИ) (обертаючи, вставляти кудись, закріплювати в чомусь), ВВЕРТА́ТИ (УВЕРТА́ТИ), ВВІ́РЧУВАТИ (УВІ́РЧУВАТИ), ВГВИ́НЧУВАТИ (УГВИ́НЧУВАТИ). — Док. Словник синонімів української мови
  3. увертати — Уверта́ти, -та́ю, -єш сов. в. увернути, -рну, -неш и увертіти, -рчу, -тиш, гл. 1) Заворачивать, завертывать, завернуть. Бери хусточки, ввертай ніженьки. Мет. 30. Виложив з печі хліба, в рядно ввернув. Рудч. Ск. І. 180. 2) Ввинчивать, ввинтить. 3) сов. Словник української мови Грінченка