угнати

угна́ти 1

дієслово доконаного виду

побігти, погнатися

угна́ти 2

дієслово доконаного виду

почати ганяти, забігати

угна́ти 3

дієслово доконаного виду

загнати

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угнати — УГНА́ТИ¹ див. уганя́ти². УГНА́ТИ² див. уганя́ти³. УГНА́ТИ³ див. вганя́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  2. угнати — I див. уганяти II. II див. уганяти III. III див. вганяти I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. угнати — уганя́ти / угна́ти в сльо́зи. Примушувати когось болісно переживати щось, важко страждати. — Ні, треба їх (панів-ляхів) угнати в такі сльози, щоб і приказки не підібрав до них, хіба тоді покаються (П. Панч). Фразеологічний словник української мови
  4. угнати — ДОБИВА́ТИСЯ чого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ (ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ) розм., ПОШУ́КУВАТИ діал., ПОЗИ́СКУВАТИ що, діал.; ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИ на кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. угнати — УГНА́ТИ¹ див. уганя́ти². УГНА́ТИ² див. уганя́ти³. УГНА́ТИ³ див. вганя́ти¹. Словник української мови в 11 томах
  6. угнати — Угна́ти, -на́ю, -єш гл. = вугнати. Вх. Зн. 73. --------------- Угнати, -ся см. уганяти, -ся. Словник української мови Грінченка