1. Орфографічний словник української мови

уговоряти

уговоря́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уговоряти — УГОВОРЯ́ТИ див. угово́рювати. Словник української мови у 20 томах
  2. уговоряти — див. уговорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уговоряти — ЗАСПОКО́ЇТИ (заглушити, розвіяти чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.), УТІ́ШИТИ (ВТІ́ШИТИ), УТИХОМИ́РИТИ (ВТИХОМИ́РИТИ) рідше, ПОТІ́ШИТИ рідше, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), СТІ́ШИТИ розм., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ) розм. Словник синонімів української мови
  4. уговоряти — УГОВОРЯ́ТИ див. угово́рювати. Словник української мови в 11 томах
  5. уговоряти — Уговоряти, -ряю, -єш сов. в. уговори́ти, -рю́, -риш, гл. Уговаривать, уговорить, урезонивать, урезонить. Козак дівку вговоряє: не плач, дівко, не журися. Мет. 79. Словник української мови Грінченка