угодниця

уго́дниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угодниця — УГО́ДНИЦЯ, і, ж., церк. Жін. до уго́дник. [Василь:] Та вже як черниці, то й угодниці. Не кому ж ви себе посвятили, як не Богові (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  2. угодниця — -і, церк. Жін. до угодник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. угодниця — УГО́ДНИЦЯ, і, ж., церк. Жін. до уго́дник. [Василь:] Та вже як черниці, то й угодниці. Не кому ж ви себе посвятили, як не богові. До людей же вам байдуже (Мирний, V, 1955, 102). Словник української мови в 11 томах