угомон

угомо́н

іменник чоловічого роду

у складі фразеологічного звороту

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угомон — УГОМО́Н (ВГОМО́Н), у, ч. Заспокоєння, припинення. Сльозам дівчини не було ніякого угомону. Словник української мови у 20 томах
  2. угомон — (вгомон), -у, ч. Заспокоєння, припинення. Нема угомону (вгомону) чому — щось безперервно триває, не зменшуючись, не припиняючись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. угомон — УГОМО́Н (ВГОМО́Н): Нема́ угомо́ну (вгомо́ну) чому — щось безперервно триває, не зменшуючись, не припиняючись. Словник української мови в 11 томах