угрущати

Значення в інших словниках

1. угрущати — УГРУЩА́ТИ (ВГРУЩА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., кого, діал. Умовляти кого-небудь суворо, з докорами. Я її не бив, а так було все угрущаю .. А вона іноді мені каже: – Ти б лучче мене побив, ніж отак дорікати (Ганна Барвінок); // Взагалі умовляти. Словник української мови у 20 томах
2. угрущати — (вгрущати), -аю, -аєш, недок., перех., діал. Умовляти кого-небудь суворо, з докорами. || Взагалі умовляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. угрущати — УМОВЛЯ́ТИ (ВМОВЛЯ́ТИ) (впливати словами, просити згодитися на що-небудь), ПЕРЕКО́НУВАТИ, НАМОВЛЯ́ТИ до чого, на що, з інфін. і без додатка, СХИЛЯ́ТИ до чого, УГОВО́РЮВАТИ (ВГОВО́РЮВАТИ) розм., УГОВОРЯ́ТИ (ВГОВОРЯ́ТИ) розм. рідше, АГІТУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
4. угрущати — УГРУЩА́ТИ (ВГРУЩА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., перех., діал. Умовляти кого-небудь суворо, з докорами. Я її не бив, а так було все угрущаю.. А вона іноді мені каже: — Ти 6 лучче мене побив, ніж отак дорікати (Барв., Опов.., 1902, 203); // Взагалі умовляти. Словник української мови в 11 томах
5. угрущати — Угруща́ти, -ща́ю, -єш гл. Уговаривать внушительно, даже съ угрозой. Я її не бив, а так було все угрущаю. Г. Барв. 203. Стали ви мене вгрущити, щоб не сумував. Г. Барв. 341. І хазяйка, і хазяїн угрущають і Богом, і лозиною. Г. Барв. 356. Словник української мови Грінченка