1. Орфографічний словник української мови

уколотий

уко́лотий 1

дієприкметник

поранений

уко́лотий 2

дієприкметник

встромлений

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уколотий — УКО́ЛОТИЙ див. вко́лотий. Словник української мови у 20 томах
  2. уколотий — I (вколотий), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уколоти I. II див. вколотий I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уколотий — УКО́ЛОТИЙ¹ (ВКО́ЛОТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уколо́ти¹. *У порівн. Самотній шершень.. падав на сиві купи коров’яків і, ніби вколотий колючкою, підгинав під себе бархатисте черевце (Кол., Терен.., 1959, 53). УКО́ЛОТИЙ² див. вко́лотий¹. Словник української мови в 11 томах