1. Орфографічний словник української мови

унтер

у́нтер

іменник чоловічого роду, істота

іст., розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. унтер — -а, ч., заст., розм. Те саме, що унтер-офіцер. Унтер-офіцер — звання молодшого командного складу із солдат у дореволюційній російській та деяких сучасних арміях. || Особа, яка має це звання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. унтер — У́НТЕР, а, ч., заст., розм. Те саме, що у́нтер-офіце́р. Колись він був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах (П. Куліш); Атака докотилась до окопу. Зупинились здивовані. В окопах пусто. В одного унтера випала з рук гвинтівка (О. Словник української мови у 20 томах
  3. унтер — У́НТЕР, а, ч., заст., розм. Те саме, що у́нтер-офіце́р. Колись він був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах (П. Куліш, Вибр., 1969, 294); Атака докотилась до окопу. Зупинились здивовані. В окопах пусто. В одного унтера випала з рук гвинтівка (Довж., І, 1958, 36). Словник української мови в 11 томах