упинити

упини́ти

дієслово доконаного виду

зупинити; стримати

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упинити — УПИНИ́ТИ див. упиня́ти. Словник української мови у 20 томах
  2. упинити — див. упиняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. упинити — СТРИ́МУВАТИ (про почуття, переживання, біль і т. ін. — не давати виявлятися повною мірою), ГАМУВА́ТИ, УГАМО́ВУВАТИ (ВГАМО́ВУВАТИ), ПОГАМО́ВУВАТИ, ПРИГАМО́ВУВАТИ, ТАМУВА́ТИ, ЗАТАМО́ВУВАТИ, УТАМО́ВУВАТИ (ВТАМО́ВУВАТИ) рідше, ГЛУШИ́ТИ, ЗАГЛУША́ТИ... Словник синонімів української мови
  4. упинити — УПИНИ́ТИ див. упиня́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. упинити — Упинити, -ся см. упиняти, -ся. Словник української мови Грінченка