1. Орфографічний словник української мови

управити

упра́вити 1

дієслово доконаного виду

виконати, завершити якусь справу

упра́вити 2

дієслово доконаного виду

вставити щось, закріплюючи

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. управити — УПРА́ВИТИ¹ див. управля́ти¹. УПРА́ВИТИ² див. вправля́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  2. управити — I див. управляти I. II див. вправляти I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. управити — ОБРОБЛЯ́ТИ (готувати землю для посіву, садіння чого-небудь, виконувати цикл сільськогосподарських робіт на полі, городі і т. ін.), ПО́РАТИ, ОБРО́БЛЮВАТИ рідше, УПРАВЛЯ́ТИ (ВПРАВЛЯ́ТИ) розм. — Док.: оброби́ти, попо́рати, упорати, упра́вити (впра́вити). Словник синонімів української мови
  4. управити — УПРА́ВИТИ¹ див. управля́ти¹. УПРА́ВИТИ² див. вправля́ти¹. Словник української мови в 11 томах
  5. управити — Управити, -ся см. управляти, -ся. Словник української мови Грінченка