1. Орфографічний словник української мови

уречевлення

урече́влення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уречевлення — Спосіб мислення, відповідно до якого стосунки між людьми помилково розглядаються як зв’язки між речами і тому наділяються уявною об’єктивністю та незмінністю. Згідно з марксистами, а особливо Лукачем (популяризатором терміна), уречевлення є провідною ознакою буржуазної ідеології Енциклопедія політичної думки
  2. уречевлення — УРЕЧЕ́ВЛЕННЯ (ВРЕЧЕ́ВЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. уречеви́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. уречевлення — -я, с. Дія за знач. уречевити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уречевлення — УРЕЧЕ́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. уречеви́ти. Словник української мови в 11 томах