1. Орфографічний словник української мови

усадити

усади́ти 1

дієслово доконаного виду

пропонувати, допомагати комусь або примушувати когось сідати

усади́ти 2

дієслово доконаного виду

вміщати в середину чогось

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усадити — УСАДИ́ТИ¹ див. уса́джувати¹. УСАДИ́ТИ² див. вса́джувати¹. Словник української мови у 20 томах
  2. усадити — I див. усаджувати I. II див. всаджувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. усадити — ПОМІЩА́ТИ (надавати місце комусь, чомусь, розташовувати що-небудь десь), ВМІЩА́ТИ (УМІЩА́ТИ), ВМІ́ЩУВАТИ (УМІ́ЩУВАТИ), ПРИМІЩА́ТИ (ПРИМІ́ЩУВАТИ), ПРИСТРО́ЮВАТИ, ПРИМО́ЩУВАТИ розм., ПРИСТОСО́ВУВАТИ розм., ВГОРО́ДЖУВАТИ (УГОРО́ДЖУВАТИ) діал. Словник синонімів української мови
  4. усадити — УСАДИ́ТИ¹ див. уса́джувати¹. УСАДИ́ТИ² див. вса́джувати¹. Словник української мови в 11 томах
  5. усадити — Усаджувати, -джую, -єш сов. в. усадити, -джу, -диш, гл. 1) Всаживать, всадить, посадить. В темницю всадіте. АД. І. 38. Хоч у ступу всадіть та пирогами годуйте — все буде однака. Ном. № 2908. 2) Втыкать, воткнуть, всовывать, всунуть. Всадив ножа в груди. Словник української мови Грінченка