1. Орфографічний словник української мови

успокоювати

успоко́ювати

дієслово недоконаного виду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. успокоювати — див. здержувати Словник чужослів Павло Штепа
  2. успокоювати — УСПОКО́ЮВАТИ (ВСПОКО́ЮВАТИ), юю, юєш, недок., УСПОКО́ЇТИ (ВСПОКО́ЇТИ), о́ю, о́їш, док., кого, що, заст. Заспокоювати (у 1–3 знач.). Отой твердий, здоровий сон дівчини почав звільна вспокоювати й паню Олімпію (І. Словник української мови у 20 томах
  3. успокоювати — (вспокоювати), -юю, -юєш, недок., успокоїти (вспокоїти), -ою, -оїш, док., перех., заст. Заспокоювати (у 1-3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. успокоювати — ЗАСПОКО́ЇТИ (заглушити, розвіяти чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.), УТІ́ШИТИ (ВТІ́ШИТИ), УТИХОМИ́РИТИ (ВТИХОМИ́РИТИ) рідше, ПОТІ́ШИТИ рідше, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), СТІ́ШИТИ розм., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ) розм. Словник синонімів української мови
  5. успокоювати — УСПОКО́ЮВАТИ (ВСПОКО́ЮВАТИ), юю, юєш, недок., УСПОКО́ЇТИ (ВСПОКО́ЇТИ), о́ю, о́їш, док., перех., заст. Заспокоювати (у 1-3 знач.). Отой твердий, здоровий сон дівчини почав звільна вспокоювати й паню Олімпію (Фр. Словник української мови в 11 томах