усування

усува́ння 1

іменник середнього роду

від: усува́ти — ліквідувати

усува́ння 2

іменник середнього роду

від: усува́ти — вкладати

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усування — [ўсуван':а] = всування -н':а (від всувати) Орфоепічний словник української мови
  2. усування — УСУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. усува́ти¹. Усування від посади. УСУВА́ННЯ² див. всува́ння. Словник української мови у 20 томах
  3. усування — I -я, с. Дія за знач. усувати I. II див. всування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. усування — УСУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. усува́ти¹. Добір працівників та їх переміщення і усування є в руках керівних господарських органів необхідною умовою дійсного керівництва промисловістю (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 213). УСУВА́ННЯ² див. всува́ння. Словник української мови в 11 томах