усування
усува́ння 1
іменник середнього роду
від: усува́ти — ліквідувати
усува́ння 2
іменник середнього роду
від: усува́ти — вкладати
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- усування — [ўсуван':а] = всування -н':а (від всувати) Орфоепічний словник української мови
- усування — УСУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. усува́ти¹. Усування від посади. УСУВА́ННЯ² див. всува́ння. Словник української мови у 20 томах
- усування — I -я, с. Дія за знач. усувати I. II див. всування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- усування — УСУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. усува́ти¹. Добір працівників та їх переміщення і усування є в руках керівних господарських органів необхідною умовою дійсного керівництва промисловістю (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 213). УСУВА́ННЯ² див. всува́ння. Словник української мови в 11 томах