утамовувати
утамо́вувати
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утамовувати — УТАМО́ВУВАТИ (ВТАМО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УТАМУВА́ТИ (ВТАМУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., що. 1. Переборювати, стримувати, припиняти вияв якого-небудь почуття або відчуття. Сліз не можу втамувати, щасливих, гордих сліз... Все гладжу плечі [сина] (В. Словник української мови у 20 томах
- утамовувати — (втамовувати), -ую, -уєш, недок., утамувати (втамувати), -ую, -уєш, док., перех. 1》 Переборювати, стримувати, припиняти вияв якого-небудь почуття або відчуття. || Ослабляти, заглушати. 2》 Задовольняти голод, спрагу і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- утамовувати — СТРИ́МУВАТИ (про почуття, переживання, біль і т. ін. — не давати виявлятися повною мірою), ГАМУВА́ТИ, УГАМО́ВУВАТИ (ВГАМО́ВУВАТИ), ПОГАМО́ВУВАТИ, ПРИГАМО́ВУВАТИ, ТАМУВА́ТИ, ЗАТАМО́ВУВАТИ, УТАМО́ВУВАТИ (ВТАМО́ВУВАТИ) рідше, ГЛУШИ́ТИ, ЗАГЛУША́ТИ... Словник синонімів української мови
- утамовувати — УТАМО́ВУВАТИ (ВТАМО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УТАМУВА́ТИ (ВТАМУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. 1. Переборювати, стримувати, припиняти вияв якого-небудь почуття або відчуття. Сліз не можу втамувати, щасливих, гордих сліз… Все гладжу плечі [сина] (Сос. Словник української мови в 11 томах