утирити

Значення в інших словниках

1. утирити — УТИ́РИТИ (ВТИ́РИТИ), рю, риш, док., що, розм. З силою кинути в щось. [Ничипір:] Нечиста сила на все підводить. Чи випив там чоловік чарку, чи не випив, а вже воно тебе втирить у калюжу (Б. Словник української мови у 20 томах
2. утирити — I (втирити), -рю, -риш, док., перех., розм. З силою кинути в щось. Утирити очі в кого — що — втупити очі. II (втирити), -рю, -риш, док., перех., фам. Украсти. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. утирити — КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.), МЕТНУ́ТИ, ШПУРНУ́ТИ розм., ЖБУРНУ́ТИ розм., ЖБУ́РИТИ розм., ШВИРГНУ́ТИ розм., ШВИРГОНУ́ТИ підсил. розм., ШВА́РКНУТИ розм. Словник синонімів української мови
4. утирити — УТИ́РИТИ¹ (ВТИ́РИТИ), рю, риш, док., перех., розм. З силою кинути в щось. [Ничипір:] Нечиста сила на все підводить. Чи випив там чоловік чарку, чи не випив, а вже воно тебе втирить у калюжу (Гр., II, 1963, 564). ♦ Ути́рити о́чі в кого — що — втупити очі. Словник української мови в 11 томах
5. утирити — Ути́рити, -рю, -риш гл. Вбросить, ввалить, втиснуть, втащить. Втирив у криницю усю сіль. Мнж. 79. Дитину в город майстрові на года завдати, мов у яку неволю втирити. К. (О. 1862. ІІІ. 22). Словник української мови Грінченка