1. Орфографічний словник української мови

утрушувати

утру́шувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утрушувати — УТРУ́ШУВАТИ (ВТРУ́ШУВАТИ), ую, уєш, недок., УТРУСИ́ТИ (ВТРУСИ́ТИ), утрушу́, утру́сиш, док., що. 1. Струшуючи, трясучи щось дрібне, сипке, ущільнювати його, зменшувати об'єм; // перен. Улагоджувати, поліпшувати (справу, становище тощо). Словник української мови у 20 томах
  2. утрушувати — (втрушувати), -ую, -уєш, недок., утрусити (втрусити), утрушу, утрусиш, док., перех. 1》 Струшуючи, трясучи щось дрібне, сипке, ущільнювати його, зменшувати об'єм. 2》 розм. Трусячи дерево, збивати з нього яку-небудь кількість плодів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. утрушувати — УТРУ́ШУВАТИ (ВТРУ́ШУВАТИ), ую, уєш, недок., УТРУСИ́ТИ (ВТРУСИ́ТИ), утрушу́, утру́сиш, док., перех. 1. Струшуючи, трясучи щось дрібне, сипке, ущільнювати його, зменшувати об’єм. 2. розм. Трусячи дерево, збивати з нього яку-небудь кількість плодів. Втрусити грушок (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах