уцілити
уці́лити
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уцілити — УЦІ́ЛИТИ див. вці́лити. Словник української мови у 20 томах
- уцілити — див. вцілити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уцілити — ВЛУ́ЧИТИ (УЛУ́ЧИТИ) (про людину — кидаючи щось або стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю і т. ін. — досягати цілі), ВЦІ́ЛИТИ (УЦІ́ЛИТИ), ПОЦІ́ЛИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ЛУ́ЧИТИ розм., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
- уцілити — Уцілити, -лю, -лиш гл. Попасть въ цѣль. А другая (куля) устрелила, у серденько уцілила. н. п. Де я мірю, там я вцілю. Гол. Так мені сим і вцілила в серце. Г. Барв. 382. Словник української мови Грінченка