уїжджати

уїжджа́ти 1

дієслово недоконаного виду

долати якусь відстань

рідко

уїжджа́ти 2

дієслово недоконаного виду

потрапляти в середину

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уїжджати — УЇЖДЖА́ТИ¹ (В'ЇЖДЖА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УЇ́ХАТИ (В'Ї́ХАТИ), уї́ду, уї́деш, док., розм., рідко. Долати якусь відстань. Можна було б верстов з десяток уїхати (Г. Квітка-Основ'яненко). УЇЖДЖА́ТИ² див. в'їжджа́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  2. уїжджати — I і (в'їжджати), -аю, -аєш, недок., уїхати (в'їхати), уїду, уїдеш, док., розм., рідко. Долати якусь відстань. II див. в'їжджати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уїжджати — В'ЇЖДЖА́ТИ (УЇЖДЖА́ТИ) (їдучи, потрапляти в межі, всередину чогось), В'ЇЗДИ́ТИ (УЇЗДИ́ТИ), ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ, ВКО́ЧУВАТИ (УКО́ЧУВАТИ) розм., ВКО́ЧУВАТИСЯ (УКО́ЧУВАТИСЯ) розм.; ВЛІТА́ТИ, ВСКА́КУВАТИ (УСКА́КУВАТИ) (швидко). — Док. Словник синонімів української мови
  4. уїжджати — УЇЖДЖА́ТИ¹ (В’ЇЖДЖА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УЇ́ХАТИ (В’Ї́ХАТИ), уї́ду, уї́деш, док., розм., рідко. Долати якусь відстань. Можна було б верстов з десяток уїхати (Кв.-Осн., II, 1956, 471). УЇЖДЖА́ТИ² див. вїжджа́ти¹. Словник української мови в 11 томах
  5. уїжджати — Уїжджати, -джаю, -єш гл. = уїздити. Словник української мови Грінченка