фа

фа

іменник середнього роду

нота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фа — (fa) — 1. Одна з складових назв звуків, те ж, що F або f. 2. Стрійінструментів (in F), які звучать: а) на 3 1/2 тони нижче написання (англійський ріжок, валторна); б) на 2 1/2 тони вище написаного (валторна, якщо її партію написано в басовому ключі). Словник-довідник музичних термінів
  2. фа — ФА, невідм., с. Четвертий звук музичної гами, а також нота, що позначає цей звук. Я .. нічим не відрізнявся від своїх однокласників, які могли легко проспівати гаму вгору й униз, але щоб витягти окремо з тої гами якесь “ля” чи “фа”... Словник української мови у 20 томах
  3. фа — невідм., с., муз. 1》 Одна із складових назв звуків. 2》 Стрій музичних інструментів, що звучать: а) на 3 1/2 тону нижче від написання (англійський ріжок, валторна); б) на 2 1/2 тону вище від написаного (валторна, якщо її партію написано у басовому ключі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фа — (лат. fa) четвертий ступінь основного музичного звукоряду. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фа — ФА, невідм., с. Четвертий звук музичної гами, а також нота, що позначає цей звук. Концерт для фортепіано з оркестром фа мінор. Словник української мови в 11 томах