1. Орфографічний словник української мови

фарбник

фарбни́к

іменник чоловічого роду

фарба

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фарбник — ФА́РБНИ́К, а́, ч. Барвник, пігмент. Використання натуральних фарбників тваринного та рослинного походження обмежувало кольорову гаму, що була, однак, досить яскравою (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах