1. Орфографічний словник української мови

хамулуватий

хаму́луватий

прикметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хамулуватий — див. вайлуватий; грубий; хам Словник синонімів Вусика
  2. хамулуватий — ХАМУ́ЛУВАТИЙ, а, е, розм. Неповороткий, незграбний, вайлуватий. Вони почали зшкрібать луску з риби. Бурлаки ледве совали руками. Кухар і отаман мовчки осміхались; осміхались і проворні забродчики, дивлячись на хамулуватих неповертайлів-хліборобів (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. хамулуватий — -а, -е, розм. Неповороткий, незграбний, вайлуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хамулуватий — НЕЗГРА́БНИЙ (який не має спритності й легкості в рухах), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., НЕВМІ́ЛИЙ, НЕВПРА́ВНИЙ, НЕЗРУ́ЧНИЙ рідше; НЕПОВОРОТКИ́Й, ВАЙЛУВА́ТИЙ, МІШКУВА́ТИЙ розм., РОЗВА́ЛЬКУВАТИЙ розм., ТЮХТІЮВА́ТИЙ розм., ВАХЛАКУВА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. хамулуватий — Хаму́луватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. хамулуватий — ХАМУ́ЛУВАТИЙ, а, е, розм. Неповороткий, незграбний, вайлуватий. Вони почали зшкрібать луску з риби. Бурлаки ледве совали руками. Кухар і отаман мовчки осміхались; осміхались і проворні забродчики, дивлячись на хамулуватих неповертайлів-хліборобів (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. хамулуватий — Хамулуватий, -а, -е Неповоротливый, неуклюжій. Чоловік хамулуватий. Кінь і добрий, та якийсь хамулуватий. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка