харлак

харла́к 1

іменник чоловічого роду, істота

харпак

діал.

харла́к 2

іменник чоловічого роду, істота

шкапа

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. харлак — харла́к: — бідняк, жебрак [48] — миршавий, хирлявий, нужденний [21,III] — тут: боягуз; фізично квола людина [45] харлак (21, 439) – “бідняк”, Словник з творів Івана Франка
  2. харлак — див. бідний Словник синонімів Вусика
  3. харлак — ХАРЛА́К, а́, ч., рідко. 1. Те саме, що харпа́к. В Мошка таких самих годованців, як він був, ще тепер три в селі, а ось перед місяцем один умер, та й то не такий харлак, як він, а богатир [багатир] на все село (І. Словник української мови у 20 томах
  4. харлак — харла́к → хирляк Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. харлак — -а, ч., діал. 1》 Харпак. 2》 Шкапа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. харлак — ХАРЛА́К, а́, ч., діал. 1. Харпак. В Мошка таких самих годованців, як він був, ще тепер три в селі, а ось перед місяцем один умер, та й то не такий харлак, як він, а богатир [багатир] на все село (Фр., IV, 1950, 413). 2. Шкапа. Словник української мови в 11 томах
  7. харлак — Харлак, -ка м. = харпак. Мій тато був багатіший, та не свистав у церкві, а ти такий харлак, та свищеш. Грин. І. 228. Словник української мови Грінченка