хвалькуватий
хвалькува́тий
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хвалькуватий — (який любить хвалити себе) хвастливий, хвальковитий, чванькуватий, нескромний, задавакуватий. Словник синонімів Полюги
- хвалькуватий — див. пихатий; хвалько Словник синонімів Вусика
- хвалькуватий — [хвал'куватией] м. (на) -тому/ -т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
- хвалькуватий — ХВАЛЬКУВА́ТИЙ, а, е. 1. Який любить хвалити себе, схильний до вихваляння. Чирик був старим, досвідченим горобцем .. Але він не зважав на свої роки, а, як і раніш, був по-молодечому моторним і хвалькуватим (Ю. Словник української мови у 20 томах
- хвалькуватий — -а, -е. 1》 Який любить себе хвалити, схильний до вихваляння. 2》 Який містить похвальбу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хвалькуватий — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- хвалькуватий — ХВАЛЬКУВА́ТИЙ, а, е. 1. Який любить себе хвалити, схильний до вихваляння. Чирик був старим, досвідченим горобцем.. Але він не зважав на свої роки, а, як і раніш, був по-молодечому моторним і хвалькуватим (Збан., Мор. Словник української мови в 11 томах