хвилівник

хвилівни́к

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвилівник — ХВИЛІВНИ́К, а́, ч. Трав'яниста або витка дерев'яниста рослина. Лікувальні ванни, в які додасться хвилівник.., є допоміжним засобом для лікування суглобів при ревматизмі (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. хвилівник — -а, ч. 1》 Трав'яниста або витка дерев'яниста рослина. 2》 див. хвилинник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хвилівник — Витка рослина родини хвилівникових, поширена в зонах помірного й субтропічного клімату; листки серцеподібні або лопатеві; квітки білі, жовті або з коричневим відтінком, часто цятковані, трубкоподібні; в Україні дикорослий вид —... Універсальний словник-енциклопедія
  4. хвилівник — Хвили́нник і хвилівни́к, -ка (росл.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. хвилівник — ХВИЛІВНИ́К, а́, ч. (Aristolochia L.). Трав’яниста або витка дерев’яниста рослина. Лікувальні ванни, в які додасться хвилівник.., є допоміжним засобом для лікування суглобів при ревматизмі (Наука.., 9, 1973, 40). Словник української мови в 11 томах
  6. хвилівник — Хвилівник, -ка м. раст. Змѣевикъ, Aristolochia Clematitis L. Третя лихо зве уразом і провадить зілля: росторопшу то хвилівник, то друге безділля. Мкр. Н. 4. Словник української мови Грінченка