1. Орфографічний словник української мови

хиза

хи́за

іменник жіночого роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хиза — ХИ́ЗА, и, ж., діал. Охиза. Приходить вона [зима] в село страшною хуртовиною, приводить за собою своїх діток, – хизи й охизи та тріскучі морози... (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  2. хиза — -и, ж., діал. Охиза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хиза — ЗАВІРЮ́ХА (сильний вітер із снігом), ХУРТОВИ́НА, МЕТЕ́ЛИЦЯ, ВІ́ХОЛА, ЗАМЕТІ́ЛЬ, ХУ́ГА, ЗАВІ́Я, СНІГОВІ́Й, СНІЖНИ́ЦЯ, ХУГОВІ́Й, ЮГА́, ХВИ́ЩА розм., ХУГАВИ́ЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛИЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛЯ розм., ХУРДИ́ГА розм., ХУРТЕ́ЧА розм., СНІГОВИ́ЦЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. хиза — ХИ́ЗА, и, ж., діал. Охиза. Приходить вона [зима] в село страшною хуртовиною, приводить за собою своїх діток,— хизи й охизи та тріскучі морози… (Мирний, II, 1954, 110). Словник української мови в 11 томах
  5. хиза — Хи́за, -зи ж. = охиза. Мир. ХРВ; 125. Словник української мови Грінченка