хльосткий

хльостки́й

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хльосткий — ХЛЬОСТКИ́Й, а́, е́. 1. Який сильно, дошкульно б'є. І переможця сміх Мене ударив, як хльосткий батіг (Д. Павличко). 2. Який сильно хльоскає, шмагає по чому-небудь (про дощ, сніг, вітер і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  2. хльосткий — -а, -е. 1》 Який сильно, дошкульно б'є. 2》 Який сильно хльоскає, шмагає по чому-небудь (про дощ, сніг, вітер і т. ін.). 3》 перен. Який глибоко вражає, висловлений з влучною, часто образливою прямотою; гострий, дошкульний. 4》 розм. Дзвінкий, гучний (про удар, звук). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хльосткий — ГОЛОСНИ́Й (про голос, звук — який добре чути), ГУЧНИ́Й, ГРОМОВИ́Й підсил., ГРОМОПОДІ́БНИЙ підсил., ДЗВІНКИ́Й, ЗВУ́ЧНИЙ, ГРИМКИ́Й, ЗИ́ЧНИЙ, ХЛЬОСТКИ́Й розм. Словник синонімів української мови
  4. хльосткий — ХЛЬОСТКИ́Й, а́, е́. 1. Який сильно, дошкульно б’є. І переможця сміх Мене ударив, як хльосткий батіг (Павл., Бистрина, 1959, 209). 2. Який сильно хльоскає, шмагає по чому-небудь (про дощ, сніг, вітер і т. ін.). Словник української мови в 11 томах