холуйка
холу́йка
іменник жіночого роду, істота
розм., зневажл.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- холуйка — ХОЛУ́ЙКА, и, ж., розм., зневажл., розм. Жін. до холу́й. – Ви не зробите з мене своєї холуйки. На які б тортури ви мене не віддали, я нічого не зроблю з вашого наказу (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
- холуйка — -и, заст., зневажл., розм. Жін. до холуй. Великий тлумачний словник сучасної мови
- холуйка — ХОЛУ́ЙКА, и, ж., заст., зневажл., розм. Жін. до холу́й. — Ви не зробите з мене своєї холуйки. На які б тортури ви мене не віддали, я нічого не зроблю з вашого наказу (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 91). Словник української мови в 11 томах