1. Орфографічний словник української мови

худячок

худячо́к 1

іменник чоловічого роду, істота

про тварину

розм.

худячо́к 2

іменник чоловічого роду, істота

про людину

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. худячок — див. худий Словник синонімів Вусика
  2. худячок — ХУДЯЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до худя́к 1. Пролежали ми на сонці цілу годину. Тоді – з березнячка двоє: один – худячок, босоніж, драна сорочка, штани підкочені (С. Тудор). Словник української мови у 20 томах
  3. худячок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до худяк 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. худячок — ХУДЯЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до худя́к 1. Пролежали ми на сонці цілу годину. Тоді — з березнячка двоє: один — худячок, босоніж, драна сорочка, штани підкочені (Тудор, Народження, 1941, 154). Словник української мови в 11 томах